На Буковині митний скандал – у Києві на нього начхати
| 05/11/08 | |
Ліквідація – це спосіб усунення з посади начальника митниці, екс-першого заступника Держмитслужби, депутата облради від БЮТ Миколи Салагора та ще декількох працівників митниці – до речі теж депутатів обласної та районних рад від БЮТу. А намагаються усунути не якийсь там зловісний Секретаріат Президента чи безлика опозиція в особі Віктора Януковича, а «свої» – голова Держмитслужби Валерій Хорошковський, окремі депутати від БЮТ та ще декілька представників вищого керівництва митниці.
Принаймні, усе це так виглядає, виходячи з численних документів, звернень, заяв та іншої писемної продукції, яку множать сторони конфлікту. І так – усе по порядку.
12 жовтня – скандал уперше набуває публічного звучання. Генерал митної служби, екс-перший заступник голови Держмитслужби України, депутат Чернівецької обласної ради, начальник Вадул-Сіретської митниці Микола Салагор, начальники відділів і секторів митного пункту «Порубне» цієї митниці – депутат Чернівецької облради Роман Ванзуряк, депутати Глибоцької райради Іван Жижиян та Петро Тофан, а також заступник начальника Кельменецької митниці, депутат Сторожинецької районної ради Дмитро Попадюк звернулися до Прем’єр- міністра Юлії Тимошенко, керівника фракції БЮТ у Верховній Раді Івана Кириленка, народних депутатів та керівництва Чернівецької обласної ради з вимогою захистити їх від тривалого відомчого та політичного тиску з боку окремих працівників Держмитслужби та нардепів від БЮТ. Усі підписанти-депутати представляють в обласній та районних радах БЮТ.
«Впродовж останніх кількох місяців окремими працівниками Держмитслужби України здійснюється спроба рейдерського усунення як керівництва Вадул-Сіретської митниці, так і керівників середньої ланки і, в першу чергу, депутатів місцевих рад, які є позапартійними, однак входять до фракції БЮТ. Керівництво Державної митної служби ініціювало 14 перевірок, які в результаті не виявили жодних грубих порушень з боку працівників митниці. Натомість в доповідних і службових записках навмисно спотворювався дійсний стан справ, перекручувалися факти та подавалась неправдива інформація. Як правило, проведення даних перевірок доручалось «митникам», які працюють у митній системі декілька місяців, не є фахівцями, але чітко виконували незаконні вказівки окремих керівників Держмитслужби», – йдеться у зверненні.
Керівники Вадул-Сіретській митниці стверджують, що після таких перевірок здійснюються усунення з посад різних рівнів професіоналів з багаторічним стажем та державними відзнаками, залякування, цькування співробітників, ветеранів митної служби з метою втягування їх в протиправну діяльність.
«Перші спроби підпорядкувати Вадул-Сіретську митницю у власних контрабандних цілях здійснювалися депутатом Верховної Ради України, тепер вже колишнім членом фракції БЮТ Ігорем Рибаковим та членами його команди, однак внаслідок позиції начальника митниці Миколи Салагора ці спроби виявилися марними», – зазначається у зверненні.
Керівники Вадул-Сіретської митниці обурені тим фактом, що з моменту призначення саме за квотою БЮТ головою ДМСУ Валерія Хорошковського почалася «повна кадрова вакханалія, на керівні посади в митницях почали призначати людей, які не тільки не є професіоналами, а ще й мають кримінальне минуле.
«Ми, працівники Вадул-Сіретської митниці – депутати місцевих рад постійно працювали на захист економічних та законних інтересів нашої держави, але зараз знаходимося у ситуації, коли у силу політичного тиску не можемо захистити свої права та свободи», – зазначають автори звернення.
Митники Буковини просять Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко вивчити ситуацію, надати правову оцінку та покласти край всім проявам тиску та політичного насилля.
Вони також заявляють, що у випадку ігнорування та невжиття відповідних заходів, в знак протесту, готові покинути свої посади і скласти з себе депутатські повноваження.
22 жовтня – голова Державної митної служби України Валерій Хорошковський видав наказ про ліквідацію з 25 грудня 2008 року Вадул-Сіретської митниці з метою оптимізації діяльності й структури митних органів, удосконалення та уніфікації механізму здійснення митного контролю й митного оформлення. Одночасно видано наказ про створення Чернівецької митниці з місцем розташування у Чернівцях. Зоною діяльності новоствореної митниці визначені Чернівці та Вижницький, Герцівський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Путильський та Сторожинецький райони області.
28 жовтня – Микола Салагор в інтерв’ю агенції УНІАН заявив, що на очах відбувається «прихватизація» всієї митної системи України.
29 жовтня – позачергова сесія Глибоцької районної ради (на території району розташована митниця. – ЗІК.) ухвалила звернення до голови Державної митної служби України Валерія Хорошковського з вимогою скасувати наказ Державної митної служби України № 1176 від 22 жовтня 2008 року та № 1176 від 22 жовтня 2008 року щодо ліквідації Вадул-Сіретської митниці. Це рішення депутати вважають політично заангажованим, яке прийняте з метою усунути з посади керівника Вадул-Сіретської митниці генерала, екс-заступника голови Держмиткому, депутата облради Миколу Салагора. У документі, зокрема, йдеться про те, що «реалізація цих наказів може призвести до соціальної напруги та поглиблення фінансової кризи у Глибоцькому районі, який є одним з найбільш постраждалих внаслідок стихійного лиха, що сталося 23–27 липня 2008 року». Депутати Глибоцької райради вважають, що перенесення місця розташування митниці без зміни території підпорядкування та юрисдикції у Чернівці, де митниця не має власних приміщень, потребуватиме ще 100 млн грн на її облаштування, при цьому Глибоцький район втрачає значні надходження до бюджету.
У роботі сесії взяли участь депутати обласної ради – заступник голови ОДА, представник НСНУ Борис Баглей та голова фракції БЮТ в облраді Сільвія Віщук, які підтримали позицію районних депутатів і пообіцяли найближчим часом скликати позачергову сесію обласної ради для прийняття аналогічного звернення на підтримку митників та свого колеги – депутата Миколи Салагора.
Борис Баглей зауважив, що подібне політичне, а не економічне рішення, – це «тупість у підході до державної справи. Замість того, аби створювати паритетні з румунською стороною умови для облаштування кордону, державний митний комітет потурає тим, хто хоче взяти митницю під свій контроль». Він пообіцяв, що обласна власна влада зробить усе, щоб залишити на посаді керівника митниці принципового професіонала та патріота Миколу Салагора.
У зверненні до Прем’єр-Міністра України Юлії Тимошенко, підписаному головою обласної ради І.О.Шилепницьким за дорученням колегії обласної ради, яке зачитав районим депутатам представник обласної ради І.Д.Ковалюк, ситуацію, що склалася довкола Вадул-Сіретської митниці та її керівника – державного радника митної служби другого рангу, депутата Чернівецької обласної ради, голови постійної комісії з правових питань, міжнаціональних відносин, прикордонного співробітництва та боротьби з корупцією і організованою злочинністю Миколи Салагора, названо вкрай загрозливою. «Після невдалих спроб шляхом численних непланових перевірок віднайти факти, що могли б скомпрометувати цього досвідченого митника, керівництво Держмитслужби України вдалося до прямого тиску на колектив митниці та її керівника», – йдеться у зверненні, яке спрямоване на те, аби Прем’єр-Міністра втрутилася в ситуацію, аби відновити справедливість і повернула дії Держмитслужби у правове русло і забезпечила безперешкодну діяльність цього важливого підрозділу державного митного контролю та пропуску.
На руки депутатам навіть видали копію листа першого віце-прем"єр-міністра України Олександра Турчинова від 24 жовтня 2008 року на ім"я голови Державної митної служби України Валерія Хорошковського. О.Турчиноа переконаний, що некваліфіковані висновки Департаменту внутрішньої безпеки Держмитслужби, на основі яких було ухвалено рішення про ліквідацію митниці, спрямовані на усунення незручного керівника. Перший віце-прем"єр-міністр України висловлює свою підтримку особисто Миколі Салагору та пропонує голові Держмитслужби переглянути рішення про ліквідацію митниці.
Лист Турчинова – це фактично єдина офіційна реакція від центральних органів влади на цю ситуацію. До того ж взагалі невідомо, якими шляхами він потрапив до області, бо на момент інтерв’ю М. Салагора агенції УНІАН він його ще не бачив.
Хоча, можна припустити, що інформація про скандал до Турчинова і реакція Турчинова стали відомими лише завдяки голові Чернівецької облорганізації ВО «Батьківщина», народному депутату Петру Гасюку. У ситуації, що виникла Гасюк змушений був стати на бік своїх депутатів та захищати їх відомчі інтереси. А оскільки він вхожий до Турчинова, то ситуація стала відома першому віце-прем’єру в інтерпретації буковинських митників.
Натомість реакції від інших структур на публічні заяви митників – Гепрокуратури, МВС, СБУ (адже йдеться про корупцію, контрабанду, до того ж із конкретними звинуваченнями на адресу окремих осіб) – жодної. Чи то вже звикли до безперервних скандалів, чи то просто бояться влізати у подібні історії без санкції вищого керівництва. Мовчить і голова Чернівецька ОДА, на підвідомчій території якої відбувається скандал на митниці. Хоча це й не дивно, якщо враховувати реакцію керівництва ОДА на інші подібні політичні чи корупційні скандали – краще заховатися десь, або виставити когось з підлеглих, щоби «віддувався» перед ЗМІ.
Втім, враховуючи певний розголос, якого набув скандал, а також очікуване найближчим часом аналогічне звернення до глави держави і глави уряду депутатів Чернівецької облради на захист митників, у Держмитслужбі спробують ситуацію зам’яти і залишити митницю та її керівництво (тимчасово) у спокої. І будуть очікувати слушного моменту, щоби повернутися до цієї теми в майбутньому. Адже, навряд чи хтось буде звільняти з Держмитслужби чиновників, які тиснули на митників чи проштовхували корупційні схеми. Тим більше, ніхто не чіпатиме народних депутатів, які проштовхували свої інтереси на митниці (зрештою, не проштовхнули ці, проштовхнуть інші – проти системи жоден «салагор» не встоїть).
А що стосується самого Хорошковського, який підписував наказ про ліквідацію митниці і, за твердженням митників, сприяє кадровій і корупційній вакханалії у відомстві, то для БЮТ він – поки що недоторкана «священна корова». Поки Валерій Хорошковський володіє також важливою для виборчих і політичних баталій «кнопкою» як телеканал «Інтер» і перебуває в орбіті Тимошенко, ніхто йому кривого слова не скаже. А тим більше з приводу якихось там провінційних митників. У вічно передвиборчій ситуації мовчатиме й президентська сторона – їй самій потрібен доступ до «кнопки».
Так що перша серія скандалу буде, як це часто буває в українській дійсності, ніякою.
Усі залишаться при своїх інтересах.
А щодо другої частини, то вона буде більш цікавою.
Рано чи пізно Салагора і його команду з митниці усунуть – чи ще при Тимошенко-прем’єрі, чи ні – не так важливо. Бо такі скандальні хлопці у такому делікатному місці як митниця нікому не потрібні.
Важливо інше – чи буде колись зупинена приватизація таких структур та контроль за ними з боку нуворишів, корупціонерів і просто звичайних бандитів, що тими чи іншими шляхами здобули депутатські значки? Судячи з тенденцій останніх років – навряд чи при житті цього покоління митників, есбеушників, податківців і міліціонерів.
І чи завжди митникам, щоби зберегти посади і мати можливість, хоча б щось робити, доведеться ставати депутатами рад різних рівнів від тих чи інших політичних сил?
Врешті, є питання й до самих митників-підписантів звернення: чи варто було здобувати мандати районних і обласних депутатів від БЮТ і що робити далі, якщо інтереси БЮТ рано чи пізно розійдуться з інтересами митної служби – переходити в іншу партію, ставленик якої контролюватиме на той час Держмитслужбу?
І чому серед народних депутатів від БЮТ, які тиснули на митницю, згадується лише прізвище екс-бютівця Рибакова, чи інші кращі за нього, бо поки що «свої»? І чи передані до Генпрокуратури (до СБУ у митників віри нема, бо в інтерв’ю Салагора УНІАН сказано, що представники служби теж тиснули на митницю, намагаючись проштовхнути через «вікно» джипи з Арабських Еміратів) якісь реальні документи, записи розмов з представниками Держмитслужби, народними депутатами, які намагалися проштовхнути корупційні схеми через митницю? Зрозуміло, що Генпрокуратура швидше за все без вказівки «з гори» на ці документи не зреагує, або надасть відписки.
Але це – таки документи. І шансів на те, що на них колись зверне увагу Президент і дасть «фас» Генпрокуратурі, значно більше, ніж чекати відповідей на звернення та заяви. Бо заяви, звернення, публікації та інтерв’ю – це, вибачте, все ж більше політика. А вона, як відомо, в Україні ніколи і нічим не закінчується. Бо усі великі грошові і кадрові справи у нас робляться тихо – і де у них задіяні «свої», а де «чужі», розібратися важко будь-кому, не кажучи вже про митників з далекої провінційної митниці.
Олександр Мостіпака
Джерело: ZIK
