У райвідділі підприємцеві сипали в рот хімікати...
| 15/10/10 | |
Міліціонери, помічник нардепа та співробітник СБУ займалися класичним бандитським «розведенням»
Львівський підприємець, який уклав вигідний контракт з донецьким партнером на постачання хімікатів, до сьогодні боїться за власне життя та життя своїх рідних. Одного дня йому довели, що в Україні бандитам надають «для роботи»... міліцейські кабінети. І що там людину можуть катувати чи вбити...
Нещодавно прокуратура Львівської області повідомила, що кримінальну справу, яку у квітні цього року порушили проти начальника Шевченківського райвідділу міліції міста Львова, закрито «за відсутністю складу злочину». Справа, про яку йдеться, свого часу набула великого резонансу. Не щодня співробітники СБУ та служби внутрішньої безпеки міліції затримують у кабінеті начальника райвідділу міліції людей у погонах, яких звинувачують у вимаганні. Ця операція, повідомляв тодішній начальник ГУ МВСУ у Львівській області Михайло Цимбалюк, проходила під особистим контролем міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. «Затримали начальника райвідділу, – казав Цимбалюк, – під час передачі йому 35 тисяч доларів. За цю суму міліцейський керівник брався залагодити конфлікт, що виник між двома підприємцями».
Неприємності у львівського бізнесмена Михайла (імена з етичних міркувань змінено. – Авт.) почалися, коли він уклав вигідний контракт на постачання хімікатів з донецьким підприємцем. Про цю угоду якимось чином дізнався знайомий Михайла – підприємець Сергій. Останній мав «корочку» помічника одного з народних депутатів. І з її допомогою «вирішував питання» у кабінетах обласної влади та в правоохоронних структурах. Михайлові ж притаманний один недолік – м’якість характеру. Під час конфліктних ситуацій, які час від часу виникали у нього з партнерами, він завжди волів відкупитися певними сумами, навіть якщо був правий. «Я ще зароблю. Не судитися ж...», – казав у таких випадках своїм друзям. Користуючись цією рисою Михайла, Сергій якось «вибив» з нього певну суму, погрожуючи йому неприємностями з державними органами.
Дізнавшись про нову угоду Михайла, Сергій вирішив «розвести» знайомого на 35 тисяч доларів з допомогою своїх друзів-правоохоронців. До «розведення» він підключив співробітника обласного управління карного розшуку міліції та працівника СБУ. Той, до речі, ніколи не займався оперативною роботою. Та при зустрічах з Михайлом, показуючи своє посвідчення, «надував щоки» і казав, що курирує в управлінні СБУ роботу податкових органів, отож може влаштувати такі неприємності, що бізнес Михайла зійде на пси. Покійний батько цього офіцера СБУ колись керував одним відомим львівським підприємством. У спадок синові залишив чудовий особняк, іномарку, гроші. Отож офіцер СБУ був не просто заможним, а дуже багатим чоловіком, але від участі у «розведенні» підприємця не відмовився.
«Наїзд» на Михайла розпочався за класичним для буремних дев’яностих років бандитським сценарієм. На склад, де стояла готова до відправлення у Донецьк фура з товаром, приїхали люди у камуфляжі (слідство не встановило, хто це був – правоохоронці чи бандити). Під дулами пістолетів вони кинули на підлогу працівників складу та «зробили обшук». Того ж дня Михайла перестріли на вулиці, кинули в автомобіль і завезли у Шевченківський райвідділ міліції. У кабінетах, де мали б допитувати злочинців, ні в чому не винного бізнесмена били, лякали, навіть сипали в рот хімікати, якими він торгував... Коли Михайло «дійшов до кондиції», до нього знову прийшов Сергій зі своїми друзями з карного розшуку та СБУ. «Треба щось вирішувати, – казали вони. – Вивезти товар у Донецьк ми тобі не дамо. Твій партнер вже заплатив за нього значні гроші. Він тобі за них таке влаштує! «Донецькі» ні тебе, ні твоєї рідні не пожаліють. Усіх виріжуть...».
Донецький партнер, до речі, був звичайним підприємцем і жодних стосунків з бандитами не мав. Та поширені про «донецьких» стереотипи зіграли свою роль. Михайло одразу пригадав розповіді про наповнені трупами підприємців терикони й зламався.
На його щастя, привласнення товару та коштів негідниками мало супроводжуватися певними юридичними угодами. Юрист Михайла, почувши цю історію, порадив підприємцеві звернутися за захистом у СБУ та службу внутрішньої безпеки міліції. Надалі всі контакти Михайла з рекетирами контролювали спецслужби. Під час передачі 35 тисяч доларів «відкупних» у кабінет начальника Шевченківського райвідділу, де це відбувалося, увірвалися працівники СБУ, які затримали начальника райвідділу, свого колегу та Сергія. Наступного дня на допит викликали й співробітника карного розшуку, який брав участь у «розведенні». Цей офіцер вже був готовий до арешту. На допит він прийшов з пакунком, у який поклав спортивний костюм, зубну щітку, інші необхідні для перебування під вартою речі. Повідомлення про взяття під варту він сприйняв з повним спокоєм.
Проти Сергія, співробітників карного розшуку та офіцера СБУ, які «розводили» Михайла, прокуратура Львівщини порушила кримінальні справи за цілим букетом статей. Їх звинувачують у шахрайстві, вимаганні та інших важких злочинах. Начальника Шевченківського райвідділу міліції, в кабінеті якого відбувалася остання сцена «розведення», звинуватили у зловживанні службовим становищем. З нього взяли підписку про невиїзд і... відпустили. Незабаром із «підпискою про невиїзд» на волі опинився й працівник СБУ, за якого внесли 250 тисяч гривень застави.
Днями прокуратура Львівської області завершила розслідування цієї справи й скерувала її до суду для розгляду. На лаві підсудних сидітимуть вже колишній помічник народного депутата, співробітник СБУ та офіцер карного розшуку. У діях начальника Шевченківського райвідділу міліції міста Львова слідчі прокуратури криміналу не виявили. Не кримінал, мабуть, той факт, що гроші вимагачам передавалися у присутності начальника райвідділу міліції, що в цьому райвідділі за мовчазної згоди правоохоронців катували людину... Сьогодні реабілітований офіцер може знову через суд поновитися на службі й надалі керувати райвідділом, який замінив бандитам колись пристосований для «наїздів» Брюховицький ліс.
Подейкують, що питання про звільнення керівника райвідділу міліції від кримінальної відповідальності вирішувалося не у Львові, а в Києві. Кажуть, клопотав за офіцера один із колишніх прокурорів Львівщини, який зараз працює у Генпрокуратурі.
Омар УЗАРАШВІЛІ
Джерело: Високий Замок
Антирейдерский союз предпринимателей Украины
Остановить рейдерство, обеспечить безопасность бизнеса
Национальный комитет защиты предпринимательства
Группа компаний Корпоративная безопасность
Защита собственности, поддержка предпринимательства
Львівський підприємець, який уклав вигідний контракт з донецьким партнером на постачання хімікатів, до сьогодні боїться за власне життя та життя своїх рідних. Одного дня йому довели, що в Україні бандитам надають «для роботи»... міліцейські кабінети. І що там людину можуть катувати чи вбити...
Нещодавно прокуратура Львівської області повідомила, що кримінальну справу, яку у квітні цього року порушили проти начальника Шевченківського райвідділу міліції міста Львова, закрито «за відсутністю складу злочину». Справа, про яку йдеться, свого часу набула великого резонансу. Не щодня співробітники СБУ та служби внутрішньої безпеки міліції затримують у кабінеті начальника райвідділу міліції людей у погонах, яких звинувачують у вимаганні. Ця операція, повідомляв тодішній начальник ГУ МВСУ у Львівській області Михайло Цимбалюк, проходила під особистим контролем міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. «Затримали начальника райвідділу, – казав Цимбалюк, – під час передачі йому 35 тисяч доларів. За цю суму міліцейський керівник брався залагодити конфлікт, що виник між двома підприємцями».
Неприємності у львівського бізнесмена Михайла (імена з етичних міркувань змінено. – Авт.) почалися, коли він уклав вигідний контракт на постачання хімікатів з донецьким підприємцем. Про цю угоду якимось чином дізнався знайомий Михайла – підприємець Сергій. Останній мав «корочку» помічника одного з народних депутатів. І з її допомогою «вирішував питання» у кабінетах обласної влади та в правоохоронних структурах. Михайлові ж притаманний один недолік – м’якість характеру. Під час конфліктних ситуацій, які час від часу виникали у нього з партнерами, він завжди волів відкупитися певними сумами, навіть якщо був правий. «Я ще зароблю. Не судитися ж...», – казав у таких випадках своїм друзям. Користуючись цією рисою Михайла, Сергій якось «вибив» з нього певну суму, погрожуючи йому неприємностями з державними органами.
Дізнавшись про нову угоду Михайла, Сергій вирішив «розвести» знайомого на 35 тисяч доларів з допомогою своїх друзів-правоохоронців. До «розведення» він підключив співробітника обласного управління карного розшуку міліції та працівника СБУ. Той, до речі, ніколи не займався оперативною роботою. Та при зустрічах з Михайлом, показуючи своє посвідчення, «надував щоки» і казав, що курирує в управлінні СБУ роботу податкових органів, отож може влаштувати такі неприємності, що бізнес Михайла зійде на пси. Покійний батько цього офіцера СБУ колись керував одним відомим львівським підприємством. У спадок синові залишив чудовий особняк, іномарку, гроші. Отож офіцер СБУ був не просто заможним, а дуже багатим чоловіком, але від участі у «розведенні» підприємця не відмовився.
«Наїзд» на Михайла розпочався за класичним для буремних дев’яностих років бандитським сценарієм. На склад, де стояла готова до відправлення у Донецьк фура з товаром, приїхали люди у камуфляжі (слідство не встановило, хто це був – правоохоронці чи бандити). Під дулами пістолетів вони кинули на підлогу працівників складу та «зробили обшук». Того ж дня Михайла перестріли на вулиці, кинули в автомобіль і завезли у Шевченківський райвідділ міліції. У кабінетах, де мали б допитувати злочинців, ні в чому не винного бізнесмена били, лякали, навіть сипали в рот хімікати, якими він торгував... Коли Михайло «дійшов до кондиції», до нього знову прийшов Сергій зі своїми друзями з карного розшуку та СБУ. «Треба щось вирішувати, – казали вони. – Вивезти товар у Донецьк ми тобі не дамо. Твій партнер вже заплатив за нього значні гроші. Він тобі за них таке влаштує! «Донецькі» ні тебе, ні твоєї рідні не пожаліють. Усіх виріжуть...».
Донецький партнер, до речі, був звичайним підприємцем і жодних стосунків з бандитами не мав. Та поширені про «донецьких» стереотипи зіграли свою роль. Михайло одразу пригадав розповіді про наповнені трупами підприємців терикони й зламався.
На його щастя, привласнення товару та коштів негідниками мало супроводжуватися певними юридичними угодами. Юрист Михайла, почувши цю історію, порадив підприємцеві звернутися за захистом у СБУ та службу внутрішньої безпеки міліції. Надалі всі контакти Михайла з рекетирами контролювали спецслужби. Під час передачі 35 тисяч доларів «відкупних» у кабінет начальника Шевченківського райвідділу, де це відбувалося, увірвалися працівники СБУ, які затримали начальника райвідділу, свого колегу та Сергія. Наступного дня на допит викликали й співробітника карного розшуку, який брав участь у «розведенні». Цей офіцер вже був готовий до арешту. На допит він прийшов з пакунком, у який поклав спортивний костюм, зубну щітку, інші необхідні для перебування під вартою речі. Повідомлення про взяття під варту він сприйняв з повним спокоєм.
Проти Сергія, співробітників карного розшуку та офіцера СБУ, які «розводили» Михайла, прокуратура Львівщини порушила кримінальні справи за цілим букетом статей. Їх звинувачують у шахрайстві, вимаганні та інших важких злочинах. Начальника Шевченківського райвідділу міліції, в кабінеті якого відбувалася остання сцена «розведення», звинуватили у зловживанні службовим становищем. З нього взяли підписку про невиїзд і... відпустили. Незабаром із «підпискою про невиїзд» на волі опинився й працівник СБУ, за якого внесли 250 тисяч гривень застави.
Днями прокуратура Львівської області завершила розслідування цієї справи й скерувала її до суду для розгляду. На лаві підсудних сидітимуть вже колишній помічник народного депутата, співробітник СБУ та офіцер карного розшуку. У діях начальника Шевченківського райвідділу міліції міста Львова слідчі прокуратури криміналу не виявили. Не кримінал, мабуть, той факт, що гроші вимагачам передавалися у присутності начальника райвідділу міліції, що в цьому райвідділі за мовчазної згоди правоохоронців катували людину... Сьогодні реабілітований офіцер може знову через суд поновитися на службі й надалі керувати райвідділом, який замінив бандитам колись пристосований для «наїздів» Брюховицький ліс.
Подейкують, що питання про звільнення керівника райвідділу міліції від кримінальної відповідальності вирішувалося не у Львові, а в Києві. Кажуть, клопотав за офіцера один із колишніх прокурорів Львівщини, який зараз працює у Генпрокуратурі.
Омар УЗАРАШВІЛІ
Джерело: Високий Замок
Антирейдерский союз предпринимателей Украины
Остановить рейдерство, обеспечить безопасность бизнеса
Национальный комитет защиты предпринимательства
Группа компаний Корпоративная безопасность
Защита собственности, поддержка предпринимательства
