Селище для мільйонерів на березі річки Коник: чому будинки й територію навкруги охороняють, наче режимний об'єкт? Та як комунальна земля потрапила до приватної власності? Адже за законом прибережна смуга не може бути приватизована. Але погуляти набережною Коника сторонній не може. Тож щоб потрапити туди, журналісти «СтопКору» назвалися потенційними покупцями.

«Так, так, у нас є земельні діляночки від 300 тисяч доларів за 10 соток залежно від локації. До речі, ті, які мають фронтальний вид на ріку Коник. Наталя, було б супер, якби ви приїхали і я вам все на місцевості покажу», – повідомила журналістці Наталії Дігтяр телефоном менеджер із продажу елітної нерухомості Валерія.

Та щойно знімальна група під'їхала до шлагбаума – пускати медійників до лакшері-району ріелтери передумали, пославшись на «серйозні обставини особистого характеру».

Вочевидь, такі посилені заходи безпеки спрямовані не лише на те, щоб зберегти спокій елітних власників, але й щоб приховати незаконне привласнення землі.

Адже, якщо подивитись уважно на мапу, то видно: ось межі житлового містечка Коник. Територія вздовж річки Коник і майже гектар піщаного кар'єру – вже самозахоплення. Але доступ туди обмежили парканом. А поки наші журналісти знімали сюжет – захопили ділянку і перед ним.

Представники «СтопКору» намагалися зв’язатися з президентом корпорації «Золоті ворота» Сергієм Самусєвим, проте марно.

Але ставити крапку в цьому розслідуванні ми не збираємося. Сподіваємося, що пан Самусєв розгляне наше звернення і погодиться на інтерв'ю.

А столична влада таки зверне увагу і на знищення берегів річки, і на самозахоплення «золотої» столичної землі, і на свавілля піщаних браконьєрів. Тож далі буде.